Як українські аграрії борються за урожай 2022

Поділитись

Як українські аграрії борються за урожай 2022

Попри війну, в Україні стартувала посівна кампанія, яку впевнено можна назвати найскладнішою за всю історію незалежності. Втім, наперекір труднощам із паливом, насінням, добривами та проблемами з реалізацією вже наявних запасів зерна, на територіях, де не ведуться бойові дії, фермери намагаються збільшити обсяги посівів.

Але, як прогнозують експерти, з огляду на масштаби бойових дій – без втрат не обійтися. За приблизними оцінками, цього року загальні площі посівів скоротяться на 30%. У грошовому еквіваленті країна недоотримає близько 7 млрд доларів, а бюджет – близько 25 млрд грн.

Старт посівної

Минулого тижня Україна розпочала посівну кампанію.

“Станом на кінець минулого тижня вже було засіяно понад 150 тис. гектарів яровими культурами. У мирний час ми сіяли близько 15 млн гектарів ярових. Основні культури – це кукурудза, соя, соняшник, просо, овес, гречка та цукрові буряки. У цьому році, хоча фермери готові йти на посівну та проводять сільгоспроботи, ми очікуємо, що площа посівів скоротиться десь на 30%”, – розповідає заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

За його словами, сьогодні українські фермери забезпечені добривами на 80%, насінням – на 75%, а засобами захисту рослин – на 60%.

“Але ми активно працюємо та довеземо найближчим часом необхідну кількість”, – зазначає Висоцький.

“Війна знищила мої підприємства”

Скорочення площі посівів насамперед обумовлюються проведенням активних бойових дій. Так, наприклад, як розповідає Vesti.ua фермер із Запорізької області, власниця двох сільгосппідприємств Ліана Бойченко, війна повністю зруйнувала її підприємства. 

“У мене два підприємства – “Ліана” (с. Долинка) та “Віктор” (с. Щербаки), обидва розташовані у Васильківському районі Запорізької області. З 26 лютого окупанти вигнали моїх сторожів і зайняли повністю фірму. Зараз там купа блокпостів, і я вже місяць не можу дізнатися, що там відбувається, знаю, що звідти вивозили техніку. У мене там було дуже багато зерна, тому що я його завжди тримаю до весни, щоб продати за нормальною ціною. У мене там тисяча тонн зерна лежить, серйозна техніка… А там зараз бої йдуть щодня… Проблеми серйозні… Я скільки не намагалася туди потрапити, все марно… Туди ні гуманітарна допомога не заїжджає, ні ремонтно-експлуатаційні служби… У людей уже місяць немає ні газу, ні світла. Не пускають комунальні служби… Сказали, поки вони там, ніхто нічого робити не буде. Щодня йдуть бої, щодня люди сидять у підвалах”, – каже Ліана Бойченко. 

Звісно, ​​за таких умов сіяти нічого не можливо. “Навіть страшно уявити, скільки часу потрібно, щоб все це розмінувати. Який трактор туди може заїхати?” – жаліється фермер. За її словами, не краща ситуація і на іншому підприємстві. 

“На інше моє підприємство 25-го числа заїхали наші ЗСУ з БТРами, гарматами та іншою військовою технікою та розпочали бої з окупантами. І рознесли мені просто по-варварськи все що можна було. Згоріло все підприємство. П’ять ангарів, де в мене було близько 1,5 тис. тонн зерна. Соняшник згорів, пшениця може ще не згоріла… Коротше, п’ять ангарів повністю розворотило, як троянди. Все зерно лежить просто неба. Газони (сільгосптехніка. – Авт.) вивезли, інша техніка згоріла, офіс прострілений. Іншими словами, все – підприємства немає. І мене знову туди не пускають. Бо вони вночі десь стоять, а вдень знову приїжджають. Одне слово, закрита зона… Люди ще сидять у підвалах. Голодні та холодні. У когось будинки згоріли. У моїх механізаторів по четверо дітей. Сидять у надії. А яка може бути надія, я навіть не знаю”, – ділиться переживаннями Ліана Бойченко. 

Водночас, за її словами, інша сторона Василівського району, наприклад, Орлянка, то там хоч і тимчасово окуповані території, проте люди намагаються сіяти. 

“Там боїв не було, і люди почали щось робити.Там хоч і окупанти стоять, але дозволили їм щось робити. І вони там шкрябають”, – розповідає Ліана. 

Не можуть зараз завершити підгодівлю та приступити до посівної у зв’язку з активними бойовими діями і в частині Миколаївського регіону. Про це повідомили компанії групи “ВК Прометей” та “АГРО КАПІТАЛ ЦЕНТР”, розташовані у Баштанському районі Миколаївської області. Компаніям вдалося засіяти лише чверть своїх площ.

“Сіятимемо по-максимуму”

Водночас фермерські господарства в тих регіонах, куди війна не прийшла, там само зазнають труднощів. Наприклад, як розповідають у компанії “Агро Імпорт”, у тому ж Миколаєві, фермери та аграрії продовжують весняні польові роботи. 

“Хтось ще підгодовує озимину – вносить азотні добрива, хтось почав посів ранніх ярових культур – ячмінь, горох, льон олійний. Ми робимо і те, й те, плюс, як завжди, готуємо виноградники, хоча в них прилітає найбільше снарядів, “градів” і “смерчі”. Але ми віримо, що нам вдасться виростити, а найголовніше – зібрати наш ріпак, зернові – пшеницю і ячмінь, льон, соняшник та інші культури”, – розповідають у компанії. 

Вдалося почати посівну у Волинській області. Як розповів Vesti.ua голова фермерського господарства “Перлина Турії” Володимир Яренчук, вони вже посіяли овес та пшеницю. 

“Дуже складне питання з паливом. Ми їздили по заправках і скуповували скільки тільки можна – по 50, по 30 і по 20 літрів випрошували продати за готівку. Іншого виходу просто не було. Робота кипить, треба сіяти. Щодо Мінекономіки та Мінтрансу, які обіцяють допомогти фермерам з пальним, то діалог ведеться, але поки що це тільки діалог і не більше. Вони збирають заявки і щодо пального, і щодо банків. Я маю на увазі безвідсоткові кредити. Але поки що ні пального, ні кредитів реальних я не побачив. Використовуємо лише той ресурс, який нам вдалося накопичити. Нічого не продається, окрім молока. І то нам платять лише 50% від того, що ми заробляємо. Решта йде далі на погашення заборгованості”, – розповідає Яренчук. 

Що цікаво, зменшувати обсяги посівів на підприємстві не планують.

“Навпаки, деякі поля, які порожні біля наших ланів, а це десь 100-150 гектарів, ми плануємо додатково засівати ще й їх. Тобто навіть додаємо. Взагалі сіятимемо по-максимуму, що встигнемо і як виходитиме. Головні питання зараз – як швидко піде пальне та безпроцентні кредити. Техніка у нас є, насіння є. Добрив доведеться дати менше. Ну, тут нічого не вдієш, буде менший урожай, але площі будуть засіяні”, – розповідає Яренчук. 

Загалом же, за даними уряду, до сівби ярових приступили вже в половині областей. У Мінагро повідомляють, що фермери працюватимуть скрізь, де не ведуться активно бойові дії.

Нема куди продавати

Але посіяти – це ще півбіди. Не менш важливе завдання – реалізувати зібраний урожай. “Україна останні 15 років розвивала портову логістику. А, як ми розуміємо, порти сьогодні заблоковано… Якщо говорити про урожай, то дві третини його ми вивозили на експорт – це джерело валюти. Відповідно аграрний сектор – експортноорієнтований. Якщо, наприклад, взяти соняшникову олію, то 90% ми експортуємо. Фактично Україна забезпечувала не тільки себе, а й інші країни. І коли чорноморська логістика знищена, то, звичайно, виникають проблеми з логістикою. Є запаси зерна, які значно перевищують потреби України, але питання – як профінансувати наступний цикл. Аграріям необхідні оборотні кошти, а для цього потрібен експорт, хоча зараз ситуація нормалізується, якщо можна так сказати. 

Динаміка експорту через західні кордони покращується. У березні вивезено близько 1,5 млн тонн зерна. По маслу – 100 тис. тонн. Це далеко від тих показників, що ми експортували через чорноморські порти, але вже повного вакууму немає”, – каже радник президента Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Володимир Лапа. 

Але хай там як, обсяги все одно далекі від бажаних. Тому зернотрейдери практично не скуповують зерно для експорту у великих фермерів.

“Жодного дзвінка щодо закупівлі зерна за останній місяць не було. Тобто вже 33-й день ніхто не дзвонив. Не знаю, як буде далі. Зерно було збережено під весну. Тобто було використано добрива, всі заходи щодо його захисту, а реалізації немає”, – каже Яренчук.

Мінус 25 млрд для бюджету

При цьому, навіть попри всі труднощі експерти переконані, що дефіциту на внутрішньому ринку не буде.

“Протягом десятиліть 80% всього урожаю зернових Україна експортувала, що дозволяло нам годувати 300-400 млн людей у ​​всьому світі. Сьогодні є ризики втрати 20-30% посівів. Що це означає? Це означає, що нам на внутрішньому ринку продовольства вистачить. Але ось для 100 млн людей за кордоном продукції не буде. Це Північна Африка, Схід, Південно-Східна Азія”, – зазначає Висоцький.

Якщо ж говорити про втрати для бюджету України, то у 2021 році аграрний експорт становив 22 млрд доларів.

“Якщо ми зараз говоримо, що може загубитися ця одна третина, то це мінус 7 млрд доларів надходжень. Це колосальні гроші. Це і курс долара, це і податки. Щодо податків, то це, за приблизними оцінками, мінус 25 млрд гривень”, – каже Висоцький.

Джерело