В Україні під час війни суттєво змінилися полиці супермаркетів

Поділитись

В Україні під час війни суттєво змінилися полиці супермаркетів

Із початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України роздрібна торгівля постала перед серйозними викликами. Частина виробництв зупинилися і по ряду категорій товарів відчувався дефіцит, логістичні ланцюги були порушені, персонал працював non stop.

Військове вторгнення Росії вплинуло на всі сфери української економіки. З першого дня війни це відчули і виробники, і супермаркети, і споживачі. Полиці вітчизняних магазинів спочатку частково опустіли, супермаркети зіткнулися з дефіцитом по ряду категорій товарів, проте наразі ситуація стабілізувалася. Дефіцит був викликаний тим, що деякі українські підприємства опинилися у пеклі бойових дій і були повністю знищені, деякі – зазнали значних пошкоджень.

Так, наприклад, Тростянецька кондитерська фабрика, що належить компанії “Монделіс Україна” (виробляла такі відомі бренди: Milka, “Корона” та ін.), була повністю зруйнована, а завод Coca-Cola в Київській області став мішенню для ворожих обстрілів, внаслідок чого було пошкоджено виробниче обладнання.

Через бойові дії було зруйновано багато логістичних складів, в результаті чого відвантаження продукції з них стало неможливим.

Крім того, багато українських підприємств, навіть якщо не зазнали фізичних руйнувань, постраждали економічно і були змушені скоротити виробництво, або й взагалі поставити усі бізнес-процеси на паузу через порушені логістичні ланцюги, нестачу сировини та робочої сили й неможливість працювати у звичному режимі. Через це виробництва не мали можливості локально забезпечити населення країни власною продукцією.

Великі торгівельні мережі з початку війни зіткнулися з колосальними втратами, які у мирний час неможливо було навіть передбачити. Згідно з даними Асоціації ритейлерів України, більше ніж за місяць війни закрилося близько 17 відсотків від загальної кількості міні- та супермаркетів в Україні.

“На початок війни у нас працювало 736 продуктових магазинів. Зараз – працює 436. Так, 59 частково або повністю зруйновані, 40 несуть бойову варту в зоні бойових дій. На складі замороженої продукції під Броварами ворожою ракетою знищено 10 000 палет товару на суму 560 мільйонів гривень. Склад знищено. Наше центральне виробництво у Ворзелі повністю розграбоване. Наші загальні втрати вже перевищують 2,4 мільярди гривень. Але ми стоїмо і безумовно вистоїмо”, – повідомляють у мережі Fozzi Group (супермаркети “Сільпо”, “Фора” і “Thrash! Траш!”).

Для відновлення повноцінної роботи торгівельні мережі були вимушені перебудовувати логістичні ланцюжки та скорочувати кількість працюючих супермаркетів, аби забезпечити їх ширшим асортиментом товарів, а поставки зробити більш регулярними та прогнозованими.

Поступово роздрібна торгівля у містах, де не велися активні бойові дії, почала оживати, і великий бізнес робив усе можливе для того, аби пристосуватись до нових екстремальних умов.

Якщо вітчизняні виробники не могли впоратися із забезпеченням усього населення країни першочерговими продуктами, у цьому мав допомогти імпорт. З самого початку війни уряд затвердив перелік так званого критичного імпорту – тобто важливих, соціально значущих товарів, виготовлення яких в Україні стало неможливим внаслідок бойових дій.

До цього переліку входять, зокрема, товари військового призначення (бронежилети, каски, захисний одяг тощо), медичні вироби, гігієнічні товари, тютюнові вироби, а також, звичайно, продукти харчування: м’ясо, молоко та вершки, олія, овочі, кава, чай, зернові товари, кондитерські вироби, напої та ін.

Перелік критичного імпорту неодноразово зазнавав значних змін, доповнюючись новими категоріями товарів.

“Доповнити перелік більш ніж реально, головне – аби зацікавлена в цьому компанія мала аргументацію, яка стосується не лише її приватних інтересів, але й враховує загальнодержавне благо”, – зазначає інспекторка Ради бізнес-омбудсмена Юлія Михайлюк.

Постачальники з-за кордону

Після законодавчих змін великі торгівельні мережі почали пошук альтернативних постачальників товарів, виробництво яких усередині країни значно знизилося, та запустили власний імпорт продуктів харчування та товарів першої необхідності до своїх магазинів.

Так, наприклад, мережа Fozzi Group почала самостійно імпортувати заморожену рибу, овочі, фрукти, крупи, консерви.

Мережа АТБ повідомила про налагодження прямого імпорту м’ясних та рибних консервів, макаронних виробів, сухих концентратів супів та каш, кондитерських виробів, чаїв тощо.

Основні поставки здійснюються з Польщі, країн Балтії та Туреччини.

Пришвидшити процеси імпорту для оперативних безперебійних поставок найнеобхідніших товарів ритейлерам допомогла постанова уряду, якою дозволялося продавати імпортну продукцію без відповідного маркування українською мовою.

“Ми робимо усе, щоб постачання імпортованих харчових продуктів та кормів в умовах воєнного стану було стабільним. Від цього залежить насамперед баланс харчових продуктів, виробництво м’ясомолочної продукції та продовольча безпека держави. Тому ми ліквідували бюрократичні перепони, які в умовах війни гальмують ввіз імпортних продуктів”, – прокоментував відповідне рішення екс-міністр аграрної політики і продовольства Роман Лещенко.

У разі закриття потужностей внаслідок бойових дій операторам ринку дозволялось використовувати залишки упаковки або тари для харчових продуктів і кормів за призначенням на інших потужностях, які виробляють аналогічні харчові продукти та корми.

Через це упаковка деяких звичних товарів може візуально відрізнятися від тієї, яку споживачі звикли бачити на полицях супермаркетів – етикетки можуть мати інший колір, форму, – але така продукція є легальною.

“Продаж імпортних харчових продуктів без передбаченого законодавством маркування українською мовою спричинений неможливістю забезпечити таке маркування на підприємствах, що опинилися на тимчасово окупованих територіях або в зоні бойових дій. Адже у мирний час частина імпортної продукції завозилася з маркуванням мовою країни виробництва, і вже в Україні це маркування приводилося у відповідність до вимог закону про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів”, – зазначає директор Ліги виробників харчових продуктів Геннадій Кузнєцов.

Окрім великих торгівельних мереж, прямий імпорт за спрощеними процедурами розпочали деякі міжнародні виробники, потужності яких в Україні були зупинені внаслідок бойових дій – вони завозять в Україну продукцію, що була виготовлена на інших їхніх заводах за кордоном.

Наприклад, компанія PepsiCo, у портфелі якої такі відомі бренди як напій Pepsi, соки Sandora, холодний чай Lipton Ice Tea, чіпси Lays та дитяче харчування “Агуша”, вже налагодив процес завезення своєї продукції в нашу країну з інших виробництв. Розглядає можливість такого імпорту в Україну і головний конкурент PepsiCo – компанія Coca-Cola.

Таким само шляхом пішла і тютюнова компанія Philip Morris International, виробничий центр якої у Харківській області тимчасово припинив роботу. Саме тому компанія найближчим часом завозитиме в Україну свою продукцію в упаковці європейських країн. Водночас, як повідомляють у PMI, вся імпортована продукція матиме українські марки акцизного податку, а також міститиме надруковану максимальну роздрібну ціну та дату виробництва.

“Це надзвичайний захід. Ми сподіваємося, що зможемо відновити виробництво в Україні, щойно це буде безпечним для наших працівників. Ми прагнемо забезпечити уряд необхідними податковими надходженнями від імпорту продукції, з якої сплачуватимуться відповідні податки та мита”, – повідомив генеральний директор компанії “Філіп Морріс Україна” Максим Барабаш.

Легальний імпорт

Отже, коли ви бачите продукцію відомих компаній в упаковці, що візуально відрізняється від звичної – не варто панікувати, адже, скоріш за все, ввезена на територію України вона була легально.

Як зазначає директор Ліги виробників харчових продуктів Геннадій Кузнєцов, партії імпортних харчових продуктів, які мають маркування мовою, відмінною від української, повинні супроводжуватися обов’язковою інформацією, викладеною державною мовою, що має надаватися закладами торгівлі на вимогу споживачів. Тобто будь-хто має право звернутися до продавця з вимогою надати інформацію українською мовою про харчовий продукт, маркування якого не містить такої інформації.

Наприклад, компанія PepsiCo, у портфелі якої такі відомі бренди як напій Pepsi, соки Sandora, холодний чай Lipton Ice Tea, чіпси Lays та дитяче харчування “Агуша”, вже налагодив процес завезення своєї продукції в нашу країну з інших виробництв. Розглядає можливість такого імпорту в Україну і головний конкурент PepsiCo – компанія Coca-Cola.

Таким само шляхом пішла і тютюнова компанія Philip Morris International, виробничий центр якої у Харківській області тимчасово припинив роботу. Саме тому компанія найближчим часом завозитиме в Україну свою продукцію в упаковці європейських країн. Водночас, як повідомляють у PMI, вся імпортована продукція матиме українські марки акцизного податку, а також міститиме надруковану максимальну роздрібну ціну та дату виробництва.

“Це надзвичайний захід. Ми сподіваємося, що зможемо відновити виробництво в Україні, щойно це буде безпечним для наших працівників. Ми прагнемо забезпечити уряд необхідними податковими надходженнями від імпорту продукції, з якої сплачуватимуться відповідні податки та мита”, – повідомив генеральний директор компанії “Філіп Морріс Україна” Максим Барабаш.

Легальний імпорт

Отже, коли ви бачите продукцію відомих компаній в упаковці, що візуально відрізняється від звичної – не варто панікувати, адже, скоріш за все, ввезена на територію України вона була легально.

Як зазначає директор Ліги виробників харчових продуктів Геннадій Кузнєцов, партії імпортних харчових продуктів, які мають маркування мовою, відмінною від української, повинні супроводжуватися обов’язковою інформацією, викладеною державною мовою, що має надаватися закладами торгівлі на вимогу споживачів. Тобто будь-хто має право звернутися до продавця з вимогою надати інформацію українською мовою про харчовий продукт, маркування якого не містить такої інформації.

“Якщо партія супроводжується перекладом українською мовою інформації, що міститься на маркуванні, є вірогідність, що вона завезена легально”, – пояснює Кузнєцов.

З імпортованими тютюновими виробами ситуація схожа.

“Окремі великі гравці цього ринку були вимушені зупинити виробництво. Держава пішла їм назустріч, і 15 березня до законодавства були внесені додаткові зміни , які регулюють питання упаковки тютюнових виробів. Тимчасово на період воєнного стану дозволяється імпорт та реалізація в Україні тютюнових виробів з маркуванням, що відповідає вимогам країн ЄС”, – додає експерт.

Відрізнити легальну тютюнову продукцію від контрабанди дуже просто за трьома основними ознаками: наявністю акцизної марки (може бути світло-зеленого, блакитного або помаранчево-зеленого кольору), максимальної роздрібної ціни і дати виробництва, зазначених на пачці.

Таким чином, завдяки лібералізації імпортних операцій з боку держави і налагодженню прямого імпорту з боку великих підприємств та торгівельних мереж вже впродовж кількох тижнів споживачі більшості регіонів України змогли забути про дефіцит товарів широкого вжитку.

Неможливо спрогнозувати, коли заводи і фабркии, зупинені внаслідок бойових дій, матимуть змогу повернутися до довоєнного виробництва, а тому вжиті тимчасові заходи сприяють тому, щоб українські споживачі навіть у найскладніші часи не відчували нестачі у соціально важливих товарах.

Джерело