В Україні кожен громадянин має право на власну земельну ділянку

Найскладніше – знайти вільну землю, а також визначити чи дійсно земля – вільна. Це буде найбільш тривалий процес, бо треба уточнити низку моментів.

Важливий момент – це перевірка чи не включена обрана ділянка до переліку тих, які продаватимуть на земельних торгах. Це можна перевірити на сайті Держгеокадастру у розділі “Земельні торги”. Відповідно ці землі неможливо приватизувати, навіть якщо їх ще не виклали на торги.

Також варто перевірити, чи є земля особливо цінною. Інформацію про те, які типи землі є особливо цінними, можна знайти у Земельному кодексі України у статті 150. Якщо земля цінна, треба буде на етапі створення проєкту землеустрою проводити державну землевпорядну експертизу, а це додатковий час та гроші.

Існує декілька кроків, щоб приватизувати земельну ділянку, але кожен з них приховує свої підводні камені:

1. Визначитись з місцем розташування бажаних 2 гектарів. Шукати треба землю державної або комунальної власності на Публічній кадастровій карті України. Земля може бути у будь-якій точці країни, однак треба розуміти, що й оформлювати її треба буде у місцевих органів влади.
3. Після визначення із землею починається паперова робота. Необхідно написати заяву до місцевого органу влади, де вказати цільове призначення землі, розмір ділянки, а також додати до заяви викопіювання з кадастрової карти, де виділити бажаний шматок землі, а також копію паспорту та ідентифікаційного коду. Далі треба подати цю заяву до обласного управління держгеокадастру до сільської ради. Якщо земля у комунальній власності, то до місцевих органів, якщо у держаній – до управління держгеокадастру. За 30 днів на заяву мають відповісти.
5. Розробити проєкт землеустрою із землевпорядником. Землевпорядники – це спеціалісти, які виїжджають на місце, роблять заміри та готують необхідні документи щодо використання землі. Ця послуга платна, ціна коливається залежно від організації.
7. Створений проєкт землеустрою треба віддати управлінню Держгеокадастру для узгодження. Це можна зробити самостійно або доплатити землевпоряднику, щоб він це зробив.
9. Узгоджений Держгеокадастром проєкт землеустрою затверджує орган місцевого самоврядування, де знаходиться земельна ділянка. До проєкту треба також додати лист, де пояснити, що проєкт Держгеокадастр узгодив, тепер треба погодження місцевої влади.
11. Останній крок – зареєструвати 2 гектари у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Це роблять місцеві центри надання адмінпослуг або нотаріуси.

З собою треба мати:

• витяг з Державного земельного кадастру, його роблять під час 4-го кроку у Держгеокадастрі;

• рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність (з 5-го кроку);

• копія та оригінал паспорту заявника та ідентифікаційного номера;

• підтвердження оплати адміністративного збору.

І у нотаріуса чи у ЦНАПі треба буде написати заяву про реєстрацію права власності. Реєстрація триватиме не більше 5 днів.

Шлях отримання земельної ділянки не легкий. Але, якщо бути наполегливим і відстоювати свої інтереси, все вийде.

Допомогти у цьому можемо ми – консалтингова компанія Земельний Фонд України. Наші фахівці розберуться із всіма труднощами у земельних відносинах та все зроблять, аби ви не витрачали свій час та нерви. Кому потрібна більш розгорнута консультація з будь-яких земельних питань – звертайтеся!

Джерело