Українцям після податкової амністії слід готуватися до жорсткого контролю витрат

Поділитись

Українцям після податкової амністії слід готуватися до жорсткого контролю витрат

Щойно в Україні стартувала податкова амністія, яка триватиме до 1 вересня 2022 року, як держава вигадала новий спосіб перевірити відповідність видатків з доходами громадян. Податкову можуть наділити правом проводити такий аудит фізосіб, починаючи з 1995 року.

Концепцію відповідного законопроекту вже проанонсував Міністр фінансів Сергій Марченко. За його словами, у момент реєстрації угоди про купівлю-продаж, наприклад, об’єкта нерухомості, така інформація з’являється у податковій. Автоматично податкова перевіряє наявність доходів, сплачених з 1995 року податків, підсумовує всі доходи та податки, а потім зіставляє цю суму з інформацією про купівлю об’єкта нерухомості та його вартістю. За його словами, несплачені податки будуть донараховані не на всю суму покупки, а лише на різницю між задекларованими доходами та вартістю придбання.

“Якщо людина амністувала і задекларувала ще доходи, це підсумовується також. І потім до такої людини або є питання, або їх немає. Я думаю, в більшості випадків питань не буде”, – сказав міністр.

Про нововведення Марченко заявляє не вперше. Раніше аргументом для цих змін у Мінфіні називали умову МВФ щодо застосування непрямих методів контролю при старті добровільного декларування доходів – податкової амністії. “Кабмін готується внести до Ради законопроект про непрямі методи податкового контролю”, – підтверджував і голова профільного комітету Верховної Ради Данило Гетьманцев.

Але що це таке – непрямий контроль податківців?

Кого чекають перевірки

Економічний експерт Олег Пендзін зазначає, що непрямі методи контролю за видатками, якщо їх впровадять, торкнуться всіх громадян, незалежно від того, чи брали ви участь у податковій амністії чи ні.

“На сьогоднішній день у законодавстві немає вимог, щоб громадяни (крім держчиновників) пояснювали походження своїх доходів. Але як тільки буде ухвалено закон про непрямий метод контролю, будь-який українець, який здійснив покупку на суму понад 400 тисяч гривень, одразу потрапить під контроль податкової на предмет відповідності його витрат раніше отриманим доходам, але моніторитися будуть ті дорогі покупки, які будуть здійснюватися з моменту набуття чинності законом. Тобто, з вас не вимагатимуть пояснення покупки квартири, наприклад, у 2000 році. Контролюватиметься виключно те, що ви купуватимете надалі”, – пояснив експерт.

Він нагадав, що з 1996 року в Україні запроваджено ідентифікаційні коди, за їх допомогою у базах і відображаються всі отримані доходи, а також сплачені з них податки протягом усіх періодів. При введенні непрямого способу буде вираховуватися сума цих податків і зіставлятися з вартістю тієї витрати, яку ви зробили. Згодом податкова “попросить” пояснити джерело коштів. Якщо пояснити не зможете, то “запропонують” (обов’яжуть) заплатити 18% податку з різниці між легальними доходами та сумою, яку витратили.

“Так працюють непрямі методи контролю за витратами. За таким принципом живе вся Європа, США. Причому в Америці, якщо будуть виявлені неоподатковані доходи, можна потрапити за ґрати на дуже тривалий термін, аж до довічного. Весь світ сьогодні бореться з несплатою податків . Ми йдемо таким же шляхом”, – підкреслив Пензін.

На його думку, сьогодні українці не дуже поспішають амністувати свої капітали, бо просто не довіряють амністії. Тому питання амністії капіталу постане після ухвалення “непрямого” закону, коли податкова почне перевіряти легальність коштів при великому придбанні. Тобто людині ставлять питання, чому цінні активи не амністовані.

“Але після амністії та без непрямого контролю кожен громадянин буде повністю перевірений та посаджений на гачок”, – вважає експерт.

Консультант Київського Центру підтримки та розвитку бізнесу Олександра Томашевська також зазначає, що йдеться про перевірки податківцями великих придбань у майбутньому після введення в дію закону (якщо його буде прийнято). Закон дозволить податковій зіставляти витрати та доходи одночасно зі сплатою податків.

“Приміром, купили автомобіль за умовною ціною 1 мільйон гривень, але при цьому за минулі кілька років заробили лише половину цієї суми. У такому разі, податкова надішле “лист щастя” з питанням: “Де взялися інші гроші?”, – пояснила експерт .

Томашевська вважає, що з перевірками податкової історії, починаючи з 1995 року, Марченко погарячкував: “Добре, якщо з 2000 року є така деталізація у реєстрах. У перші роки запровадження ідентифікаційних кодів звітність була зовсім іншою. Але, у будь-якому разі, міністр говорить про тому, що копнути податківці можуть давню історію. Хоча, не думаю, що до цього дійде”, – каже Олександра Томашевська.

За її словами, річ у тому, що головне завдання не встановити, скільки українці витрачають на олію, молоко, хліб та проїзд. Сума доходу буде зіставлятися з дорогими покупками, які не можна приховати від держави: “В обов’язковому порядку реєструються об’єкти нерухомості, земельні паї, транспортні засоби тощо. Дані потрапляють у податкову. І там уже розбираються, чи по кишені людині така покупка, чи ні “До речі, податкова і зараз веде такі перевірки, тільки “мляво”. Це, як правило, ініціатива районних, дрібних відділень – їм потрібно забезпечувати донадходження до бюджету, звідси і займаються такою самодіяльністю”.

Щодо податкової амністії, про яку нагадує Марченко, сума обсягу амністованих коштів має перевищувати покупки, нагадує експерт. Але якщо навпаки, то покрити “дірку” амністія не допоможе. Тобто, зіставлятимуться всі отримані (згідно з реєстрами) та заявлені в деклараціях доходи з ціною придбань.

На кого роблять ставку законодавці

Якщо людина витрачає лише на “прожити”, то питань під час непрямої перевірки податкова до неї не матиме. Іншими словами, більшість українців можуть спати спокійно, їх нововведення не торкнеться. Також, за словами Олександри Томашевської, не торкнеться реформа і людей з великими капіталами: “Вони давно подбали про свої витрати. Можуть купувати яхти, будинки, супермашини та інше за рахунок своїх корпорацій. Вони традиційно так витрачаються на дорогі покупки і залишаються чистими” перед податковою”.

“Але при цьому українці мають гроші, які вони заробили “як заробили”. Це середній сегмент – не олігархи, а й не бідні. Умовно – прихований середній клас. Саме на них орієнтований механізм контролю витрат”, – вважає Томашевська.

У свою чергу, Олег Пендзін зазначає, що цільовою аудиторією непрямих перевірок податкової насамперед є заробітчани та молодь.

“Ті, хто проживає і працює в Україні, люди сяк-так, але сплачують податки. А трудові мігранти щороку переводять в Україну понад 12 мільярдів доларів (цього року прогнозують 14 мільярдів). Це не інвестиційні гроші, вони, здебільшого, не обкладені податком за місцем їх походження, і ці гроші є джерелом купівлі квадратних метрів, автомобілів і т. д. Податківці хочуть “покласти на це лапу”. Наприклад, попрацював українець в Італії на будівництві, заробив 30-40 тисяч євро та вирішив купити в Україні квартиру. Але його історія в податковій незаймана. І пояснення – мені дали гроші бабуся з дідусем або батьки – щодо трудового мігранта не пройде. Під час перевірки з’ясується, що його родичі на таку покупку податків не накопичили. І відмовка, що за кордоном людина був оформлений офіційно, теж не пройде.Як правило, там роботодавець платить 30-40% легально, а 60-70% – у конверті. В результаті виходить, що офіційної зарплати недостатньо, щоб можна було купити в Україні квартиру. Ще один важливий момент – більшість українців за кордоном зайняті на сезонних роботах. А у цій сфері практично ніхто не сплачує податки. Фіскальники це чудово знають”, – наголосив експерт.

Чи реальне ухвалення нового фіскального закону

На думку Томашевської, анонсований закон цілком можуть ухвалити, оскільки схожа практика існує у всьому цивілізованому світі.

“У нас, до речі, фінансовий моніторинг з боку банків набагато жорсткіший за податковий контроль. Люди, з урахуванням цієї дуже делікатної теми, не виступають проти банку, а мовчки збирають необхідні документи для підтвердження суми, яку хочуть покласти на свій рахунок. У нас податкова безневинна, у порівнянні з банками. У плані податкової можна позбутися сплати зборів, а ось щодо банків можна втратити всі свої гроші – заблокують рахунки і пояснюй, яким чином ти збагатився. Питання легальності доходів, як правило, кожен вирішує самостійно і тихо. Всі будуть звертатися до фінконсультантів, бухгалтерів та інших фахівців. Тому, думаю, що “праведного гніву” не буде – совість далеко не у всіх чиста. Вважаю, влада досягне тієї мети, яку має – з тіні вийде багато всього”, – зазначила Томашевська.

Пензін дотримується іншої думки: “Пропоновані непрямі методи контролю за видатками будуть вкрай непопулярні серед населення. Тому таку реформу ніхто перед виборами не проводитиме. Інакше це буде повним крахом електоральних очікувань влади. Хоча запропонована реформа – практика цивілізованого Заходу, відповідає міжнародним нормам. Але в Україні немає культури сплати податків. І її не буде дуже довго. Українці мовчки проковтнули амністію капіталу лише тому, що великими літерами було написано – добровільна”.

Найімовірніше, після ухвалення рішення про запровадження непрямого контролю витрат громадян враховуватимуться підсумки податкової амністії. Поки що українці масово не побігли амністувати свої капітали, але динаміка позитивна. За два місяці українці вже задекларували активи на суму 150 млн. гривень, до бюджету додатково надійшло 6,9 млн. гривень. Якщо справи підуть у гору і далі, непрямий аудит витрат, з великою ймовірністю, також запровадять.

Джерело