Українці входять до топ-10 найнещасливіших націй світу

Поділитись

Українці входять до топ-10 найнещасливіших націй світу

Незважаючи на пандемію та економічні труднощі, особисте щастя, як і завжди, переважає. Так, більше половини населення світу (57%) задоволені власним життям, лише 13% ним не задоволені й ще 28% не відчувають ані задоволення, ані незадоволення щодо власного становища. Про це повідомляють на сайті Фонду демократичних ініціатив імені Ілька Кучеріва.

«Що ж до України, то попри те, що абсолютна більшість населення (51%) задоволена власним життям, в Індексі щастя Україна (+20%) посідає 38-ме місце з 44-х. Тож українці входять до топ-10 найнещасливіших націй світу», — йдеться в повідомленні.

І це при тому, що за минулий рік чисельність боргів українців у Єдиному реєстрі боржників зросла майже на півтора мільйона, а їхня сумарна кількість збільшилася на 29%. Про це повідомляє портал Опендатабот.

У 2020-му приріст становив 1,2 млн заборгованостей. Найшвидше зростає кількість боргів за низкою категорій. Насамперед це борги фізичних осіб за кредитами, а також борги перед компаніями й організаціями. Вони зросли на 47%, або на 567 тисяч боргів.

Заборгованість з оплати комунальних послуг додала 41%, або 140 тисяч боргів за минулий рік, а за два роки — більш як удвічі. Загальний борг на початок грудня 2021 року — 72,7 млрд грн.

Борги у справах про адміністративні правопорушення зросли на 35%, або на 285 тисяч боргів. Заборгованість перед банками, компаніями та організаціями — 27% від загальної кількості заборгованостей, або 1 761 749, стягнення коштів на користь держави — 25%, або 1 629 505, штрафи за порушення правил дорожнього руху — 20%, або 1 327 440 боргів.

Разом з тим портал Опендатабот попереджає, що потрапляння до реєстру боржників може спричинити низку обмежень. Від заборони виїзду з країни до стягнення заборгованості з усіх офіційних доходів.

Тим часом в Україні знову зросли ціни на хліб. Вартість досягла рекордного рівня за останні п’ять років. Так, у лютому 0,6 кг пшеничного хліба у супермаркеті коштує 25,9 грн. Здорожчав і нарізний хліб вагою 0,6 кг — 25,5 грн, що на понад гривню більше, ніж у січні.

Експерти констатують, що ціни на пшеничний хліб зростають від серпня минулого року, коли хліб коштував 23,4 грн. До вересня ціна збільшилася на 0,45 грн. Відтоді вартість продукту невпинно зростає щомісяця.

Дорожчає й житній хліб. У січні у супермаркетах його ціна становила 30,6 грн за 0,9 кг. У лютому вона сягнула вже 31,5 грн.

Навряд чи це потішить читачів, але експерти зауважують, що Україна експортувала 90% минулорічного врожаю продовольчого зерна, з якого випікають різні сорти хліба.

Про це, зокрема, заявив економічний аналітик Валерій Клочок. Він зазначив, що торік Мінагрополітики зареєструвало рекордний врожай — понад 100 млн т. Понад те: «… Є низка заяв представників аграрних асоціацій, які стверджують, що через неконтрольований експорт за кордон було вивезено понад 90% продовольчого зерна… для випікання різних сортів хліба…».

Експерт звернув увагу на те, що на тлі потреби закуповувати борошно ми зіткнемося з сезонним його подорожчанням, адже щовесни ціни на цю продукцію стабільно зростають. І це вже не кажучи про ціни на енергоносії, які й спричинили падіння всього ланцюга виробничих потужностей, що використовують у роботі «блакитне паливо».

Все це укупі, на думку експерта, спричиняє істотне збільшення цін і, як наслідок, може вплинути на суспільні настрої.

Джерело