Озвучено особливості внесення азотного живлення навесні

Поділитись

Озвучено особливості внесення азотного живлення навесні

Ціни на добрива цього року б’ють усі рекорди. Як економити, щоб при тому не втратити врожай? Чи варто сподіватися на зниження ціни? Що робити з азотним живленням на весні при нинішній вартості удобрення? Ці та інші питання ставили аграрії фахівцям компаній-постачальників під час агродіалогу «Битва за врожай-2022» на полігоні аграрних інновацій Digital Field.

Селітри по 6000 грн/т не буде

Геополітичні фактори, виробничо-логістичні труднощі, енергетична криза та спекуляція на цінах – експерти називають багато причин стрімкого зростання вартості добрив. Але як розвиватиметься ситуація завтра й чи варто очікувати зменшення цін найближчим часом?

 «Тренди, що відбуваються в нашій країні, є загально світовими і тут проблематика набагато ширша, – зазначає Олексій Грабовський, співзасновник компанії Binfield. –  Селітри по 6000 грн/т уже не буде. До весни на зниження цін не слід очікувати, та й наступного сезону вони навряд чи повернуться до попереднього рівня. Тому потрібно знаходити рішення, що дадуть змогу максимально ефективно використати ту одиницю діючої речовини, яку ми вносимо».

Азотне живлення: коригуйте спосіб внесення

«Найдешевше – внести безводний аміак восени, але, щоб застосування будь-якого елементу живлення було ефективним, його слід давати тоді, коли він потрібен культурі, – наголошує Володимир Махота, керівник відділу науково-технологічного забезпечення Agrilab. – Головна мета будь-якого обробітку – розмістити ресурс там, де знаходиться коренева система. За період вегетації азот може переміститись максимум на 15-20 см. Це значить, що внісши азотні добрива на глибину кореневої системи, де він не буде денітрифікуватись, ви значно збільшите їхню ефективність. І навпаки, розкидавши навіть найдорожчі добрива після оранки, ви зосередити основну масу елементів живлення на поверхні. Й уже наприкінці травня рослина не зможе використати цей ресурс. Спосіб внесення – важливий».

Тим більше, що він може призвести до протилежного ефекту.

«Коли ми суцільною нормою розкидаємо добрива, ми підвищуємо рівень амонійного і нітратного азоту в усьому ґрунті  – пригнічуємо природну азотфіскацію, фактично, переводячи азотфіксаторів у розряд споживачів азоту, – відзначає Олег Пелипенко, керівник відділу агрономічного супроводу проєкту FreeFARM. – При локальному внесенні це відбувається тільки в зоні внесення добрив, а на решті площі створюються комфортні умови для азотфіксації».

Ясна річ: надлишкові норми азоту – небезпечні, але вони загрожують ґрунту не тільки закисленням.

«На добре забезпеченому полі під кукурудзу розкидали велику норму азотних добрив, кукурудза почне споживати їх лише за 1-1,5 місяці – підкреслює Олег Пелипенко.- За цей період співвідношення між азотом і вуглецем зсувається в бік менше 20 – бактерії інтенсивно розвиваються. Й за відсутності пожнивних решток цей азот викликає мінералізацію й вигорання гумусу. Це одна з причин чому в Україні значно скоротилися запаси гумусу».

Також при плануванні норми радять враховувати залишкову кількість азоту. Оскільки нітратам властиво підійматись угору, то відбирати проби ґрунту треба в шарі 1 м.

Чи дієві біопрепарати?

«Я – за біопрепарати, але, якщо хтось думає, що він внесе  4, 5, 1000 л  – і «лампочка увімкнулась» – такого не буде: до цього треба йти, – зазначає Анатолій Бикін, засновник ТОВ «Біотех ЛТД», к.с.н., професор НУБіП, член-кореспондент НААН. – Велике біорізноманіття в ґрунті – це стабільна система, яка впливає потім на багато інших процесів і дозволяє зекономити на чомусь, але для них потрібні умови».

Передусім учасники діалогу акцентують на наявність у ґрунті органіки, гранулометричну структуру, яка забезпечує нормальний повітро- та водообмін. На ефективність біопрепаратів впливає й наявність доступних сполук, зокрема сірки та фосфору. Й, звісно, варто уважно підбирати сам препарат, бо на ринку чимало продуктів: як із гаражів, так із високотехнологічних виробництв.

Рідкі добрива: так, але…

«Правильне застосування рідких добрив на будь-якій культурі та ґрунтах фактично є «грудним молоком» для рослини, бо вона з перших днів має доступні елементи живлення, в першу чергу – фосфор, – наголошує Олег Пелипенко. – Неправильне використання норм РКД: без прив’язки до вологості та гранулометричного складу ґрунту може викликати підгоряння проростків та зрідження посівів. Узагалі, якщо порівнювати з припосівним внесення комплексного добрива 5 см вбік і глибше – 1 кг д.р. РКД заміняє мінімум 2,5 кг д.р. те, що внесено на стороні на початкових етапах. Але в подальшому добриво, внесене вбік, буде довше та ефективніше використовуватись».

Головні питання до рідких добрив переважно виникають на рівні логістики та зберігання, але наступного року до них можуть додатись проблеми на сировинному ринку.

«Сьогодні на ринку сировини для РКД є проблеми, в тому числі, з фосфором, – відмічає Олексій Грабовський. – Обмеження експорту фосфоровмісних добрив з Китаю, який на сьогоднішній день об’єктивно був одним із лідерів постачання моноамонію та монокалійфосфату для виробництва РКД – закритий. Тобто, питання з реальною наявністю готового продукту та його зберігання в цьому сезоні будуть дуже актуальні й прямо пропорційно впливатимуть на ціну. Є агрономічна та агрохімічна цінність цих продуктів,а з іншого боку – реалії, які забезпечують цю ефективність. Сьогодні це дуже велика зона ризику».

Загалом, полігон аграрних інновацій Digital Field запропонував агаріям новий формат заходу. «Битва за врожай – 2022» пройшла у форматі агродіалогу, коли аграрії ставлять запитання і отримують відповіді, без традиційних для конференцій презентацій, доповідей і реклами. Всього на заході обговорювались 4 теми: удобрення, насіння, захист та техніка.

Довідка: Digital Field — перший в Україні онлайн-демополігон аграрних інновацій, створений за ініціативою AgriLab у 2020 році. Це — дослідницький проєкт, спрямований на пошук шляхів оптимізації собівартості виробництва та збільшення врожайності за допомогою сучасних технологій. У 2021 році у межах проекту закладено 12 демо-полігонів з різними технологіями посіву, системами живлення та захисту культур. Партнерами Digital Field-2021 є: Agrilab, Amazone, Bayer Crop Science, Binfield, DEFENDA, Drone UA, Fendt, Kverneland, KWS, Limagrain, LNZ Group, Precision Planting, RAGT Semences, Universeed, «АБА АСТРА», «Август-Україна», «Агротерра», «Альбіон».