Названо ТОП-10 українських законодавців-вихідців з бізнесу

Поділитись

Названо ТОП-10 українських законодавців-вихідців з бізнесу

Трохи більше двох років тому, 29 серпня 2019 року, до складу Верховної Ради IX скликання влилися більше 180 представників великого і середнього бізнесу. Як показав підсумок дворічної діяльності народних депутатів-екс-бізнесменів, лише деякі з них присвятили нову для себе законодавчу роботу вирішенню актуальних для економіки України проблем, зокрема встановлення прозорих, справедливих, які відповідають європейським нормам взаємин держави з великим бізнесом, середнім і малим підприємництвом.

За даними аналізу Delo.ua, нагальними проблемами бізнесу щодня займаються одиниці. Тому основний критерій складання рейтингу найактивніших в цьому напрямку депутатів – максимальне значення для розвитку економіки України ініційованих ними законодавчих актів. Аналіз законотворчої діяльності ми проводили на підставі інформації з відкритих офіційних джерел і незалежних ЗМІ. Законодавчі ініціативи, які лобіюють приватні бізнес-інтереси народних обранців, в розрахунок не бралися.

Гетманцев Данило Олександрович

Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики. Член депутатської фракції політичної партії “Слуга народу”. Доктор юридичних наук, професор. Рік народження – 1978.

До моменту обрання народним депутатом України Данило Гетманцев був власником юридичної компанії Jurimex, експертом інформаційного ресурсу з аналізу та обговорення законопроектів Taxlink, президентом Асоціації податкових радників, членом Європейської асоціації податкових професорів (European Association of Tax Law Professors – EATLP).

У Верховній Раді Данило Гетманцев ініціював ряд законопроектів, що регулюють податкову політику – найважливіший аспект, що впливає на роботу бізнесу в Україні. Гетманцев підтримав малий бізнес, ставши автором ряду законопроектів про обов’язкове використання касових апаратів лише певними групами підприємців.

Зокрема, на рахунку народного депутата Закон України №786-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету і спрощення роботи фізичних осіб-підприємців” та прийнятий за основу в грудні 2019 року законопроект №2419 “Про внесення змін до Податкового кодекс України щодо удосконалення структури управління в сфері державної податкової і митної політики “.

Крім того, Гетманцеву належить авторство Закону України № 1591-ІХ “Про платіжні послуги”, прийнятого парламентом 30 червня 2021 року. Цей закон створює умови для впровадження в Україні відкритого банкінгу (Open banking), який об’єднає різних постачальників платіжних послуг і технологічні платформи в платіжну екосистему і відкриє дорогу в Україну системі Pay Pal, настільки важливою для розвитку інтернет-сервісів.

Варто також відзначити, що на рахунку Данила Гетманцева організація і проведення реформи податкової відповідальності. Тепер тільки при наявності вини, яку зміг довести податківець, платника зможуть притягнути до відповідальності. Зусиллями Гетманцева і очолюваного ним комітету збільшені ліміти доходу, які дозволяють платникам перебувати на єдиному податку (для I групи – до 1 млн грн, для II групи – до 5 млн грн, для III групи – до 7 млн ​​грн), введені антиофшорні правила BEPS, прискорена амортизація, збільшена вартість основних засобів.

Нарешті, Данило Гетманцев домігся прийняття законопроекту №4184, відповідно до якого нерезиденти стали платити ПДВ від своєї діяльності на IT-ринку нарівні з українцями. Раніше нерезиденти фактично були звільнені від ПДВ і перебували в більш вигідному становищі, ніж українські бізнесмени, які платили 20% цього податку.

Шуляк Олена Олексіївна

Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Голова Координаційної ради з проблемних питань в містобудуванні. Член депутатської фракції політичної партії “Слуга народу”.

До моменту обрання народним депутатом України Олена Шуляк була співзасновником Спілки українських підприємців, головою консалтингового девелопмент-бюро Midland Development Ukraine.

За версією “Комітету виборців України”, входить в ТОП-10 найбільш продуктивних депутатів. Взяла участь в розробці 34-х законопроектів, згодом прийнятих Верховною Радою. Вважає будівельну галузь “локомотивом розвитку економіки”.

Ініціатор законопроекту №2698 “Про надання будівельної продукції на ринку”, який імплементує Регламент ЄС №305. Документ покликаний вирішити проблему низької якості і фальсифікату товарів на ринку будівельної продукції. Закон створює умови для вільного обороту будівельних товарів на ринках України та ЄС. Нова система надання будівельної продукції на ринку почне працювати в 2023 році.

Співавтор законопроекту №5655 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності”, прийнятий в першому читанні 1 липня 2021 року. В основі документа – механізми досягнення максимальної прозорості ринку та боротьби з корупцією.

Одна з ініціаторів законопроекту №5466 “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання виведення ринку праці з тіні”. Мета – стимулювання ринку до створення нових робочих місць, збільшення податкових надходжень.

Крім того, одним з яскравих законопроектів, розроблених у співавторстві з Оленою Шуляк, став прийнятий парламентом закон №141-IX про створення в Україні інституту авторизованих економічних операторів на митниці. Таким чином, парламент зробив ще один реальний крок щодо приведення українського митного законодавства до нормативно-правової бази ЄС, поклавши початок чергового етапу реформування української митниці. Майбутнє визнання статусу національних ОАЕ України митними органами країн ЄС забезпечить формування безпечних логістичних ланцюжків з імпорту українських товарів, істотно підвищивши їх конкурентоспроможність як на зовнішніх, так і внутрішньому ринку.

Абрамович Ігор Олександрович

Заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, входить в спеціальну парламентську комісію із захисту прав інвесторів. У трійці лідерів депутатів фракції ОПЗЖ за кількістю прийнятих законопроектів. Рік народження – 1984.

У Верховну Раду Ігор Абрамович прийшов з бізнесу, основні напрямки якого були зосереджені в газодобувної галузі, альтернативній енергетиці, будівництві та девелопменті.

Абрамович співавтор ряду законопроектів, що сприяють розвитку малого підприємництва. Це і прийнятий 14 липня 2020 Закон № 786-IX щодо функціонування електронного кабінету і спрощення роботи фізичних осіб-підприємців, і законопроект № 4421, що очікує свого розгляду, про додаткову підтримку суб’єктів господарювання на період карантину, а також законопроект № 2645-д про лібералізацію застосування касових апаратів фізичними особами – платниками єдиного податку.

Також нардеп є співавтором таких фундаментальних для фінансової системи країни законопроектів, як “Про платіжні послуги” (прийнятий 30 червня 2021 г.), “Про фінансові послуги та фінансових компаніях” № 5065 та “Про страхування” № 5315 (очікують розгляду в другому читанні ).

Третій блок законодавчих ініціатив Абрамовича в сфері бізнесу спрямований на правову протидію рейдерству. Зокрема, парламентарій виступив співавтором прийнятих в першому читанні антирейдерских законопроектів № 3774 і № 3783, які, з одного боку, спрямовані на запобігання рейдерських правопорушень, а з іншого, покликані посилити покарання за їх вчинення.

Наталуха Дмитро Андрійович

Голова Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку. Член Тимчасової спеціальної комісії з питань захисту прав інвесторів. Входить до складу депутатської фракції політичної партії “Слуга народу”. Рік народження – 1987.

До моменту обрання народним депутатом України Дмитро Наталуха був керівником ТОВ “Лід / Огьюрі”.

Співавтор вищевказаного законопроекту №1048 про черговий етап реформування митного законодавства, а також не менш значущого для бізнесу Закону №1080 про пом’якшення Кримінального процесуального кодексу України в частині тиску на бізнес.

Флагманським законопроектом Дмитра Наталухи називають законопроект №3739 “Про внесення змін до Закону України” Про державні закупівлі “щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості”. Документ передбачає виділення чотирьох основних підгалузей машинобудування, для яких пропонується ввести рівень локалізації 25-40%. Автори прогнозують зростання ВВП на 3,9% протягом наступних 3-5 років, створення більш 62 тисяч нових робочих місць.

Ще один найважливіший закон авторства Дмитра Наталухи – №4416-1 “Про індустріальні парки”, прийнятий 8 вересня 2021 року. У найближчі 3-5 років планується виділити на стимулювання індустріальних парків 10 млрд грн. Держава отримає додаткові надходження в розмірі 37 млрд грн. Також Дмитро Наталуха є ініціатором Закону України №132-IX про стимулювання інвестиційної діяльності в Україні.

Експерти відзначають знаковість ще одного важливого закону Дмитра Наталухи №155-IX “Про концесії”, прийнятого Верховною Радою в березні 2019 року. Новий закон суттєво змінив правила і порядок концесійної діяльності в Україні, створивши істотний базис для підвищення ефективності економіки. Закон створив ряд додаткових стимулів для залучення приватних українських і закордонних інвесторів для реалізації проектів державно-приватного партнерства в різних галузях економіки. Однією з пріоритетних цілей законодавчої ініціативи Дмитра Наталухи, яка втілилася в закон, є реконструкція за європейськими стандартами морських і річкових портів, автомобільних доріг, аеропортів.

Рудик Кіра Олександрівна

Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань цифрової трансформації. Член депутатської фракції політичної партії “Голос”. Рік народження – 1985.

До моменту обрання народним депутатом України Кіра Рудик була приватним підприємцем, займалася розвитком компанії Ring Ukraine. Свого часу переконала керівника американського стартапу Ring відкрити офіс в Україні. За 3 роки підприємниця перетворила невелике відділення міжнародної Ring Ukraine в крупну компанію з трьома офісами в різних містах України.

Будучи народним депутатом, Кіра Рудик продовжує підтримувати IT-індустрію, виступає проти підвищення податків для ІТ-фахівців (корекція податків, створення спеціальних фондів, введення 5-ї групи оподаткування для ІТ і т. Д.). Є співавтором низки законопроектів у сфері економіки, соціального захисту, захисту тварин.

У 2019 ініціювала внесення змін до деяких законодавчих актів щодо детінізації ринку металургійної сировини і операцій з металобрухтом. Підтримала прийняття законопроекту №2524 від 2019 року про функціонування електронного кабінету і спрощення роботи фізичних осіб-підприємців.

У 2020 році Кіра Рудик ініціювала прийняття законопроекту №3275 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямовані на забезпечення додаткових соціальних і економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавирусной хвороби COVID-19”.

На розгляді Верховної Ради знаходиться очікуваний малим бізнесом законопроект, розроблений у співавторстві Кіри Рудик, №2338-1 про зміни Податкового кодексу щодо розвитку малого бізнесу і заходів щодо детінізації обороту товарів і послуг. Даним законодавчим актом пропонується збільшити граничні обсяги доходу для першої, другої та третьої груп підприємців. Крім того, законопроект скасовує обов’язкове використання розрахунково-касових апаратів суб’єктами господарювання (в тому числі інтернет-магазинами), які отримують платежі за товари та послуги в безготівковій формі (із застосуванням банківських карт, платіжних чеків, жетонів тощо. Д.)

Арахамія Давид Георгійович

Член Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Секретар Національної інвестиційної ради. Голова депутатської фракції політичної партії “Слуга народу”. Рік народження – 1979.

В недалекому минулому відомий IT-підприємець. В середині двохтисячних років заснував компанію TemplateMonster, яка займалася продажем готових шаблонів для сайтів. У 2017 році виручка TemplateMonster перевищила $ 120 млн. Кілька років тому Давид Арахамія продав свою частку в бізнесі.

У Верховній Раді Давид Арахамія входить в трійку депутатів з найбільшою кількістю передвиборних обіцянок – 95. Виконав 47. Найбільш значущими для галузі законами авторства депутата стали Закон України №4303 “Про стимулювання і розвитку цифрової економіки в Україні” та №5495 “Про особливості надання електронних публічних послуг “(документ вперше ввів в Україні поняття” електронна публічна послуга “).

У передвиборних заявах Давид Арахамія обіцяв голосувати за легалізацію грального бізнесу. Дотримав слова 14 липня 2020 року, проголосувавши за законопроект №2285-д “Про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор”. Депутат дотримав обіцянку сприяти відкриттю ринку землі. 31 березня 2020 Давид Арахамія проголосував за відповідний законопроект №2178-10 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення”.

Найбільш яскравою публічною заявою Давида Арахамія став його коментар журналістам в Давосі 23 січня 2020 року. Глава президентської фракції заявив, що виступає противником тиску ЄС щодо необхідності гармонізації українського законодавства з європейськими нормами. “Багато сусідніх країн тиснуть на нас, схиляючи до так званої “гармонізації законодавства”. Однак я вважаю, що для України це неправильно. Якщо слабка економіка об’єднується з сильною, то завжди буде залишатися слабкою, граючи за однаковими правилами”, – сказав депутат. При цьому Арахамія уточнив, що підтримує максимальну інтеграцію з європейськими сусідами, але в той же час економічні інтереси України повинні бути головним пріоритетом для влади.

Чернявський Степан Миколайович

Заступник голови Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики. Член депутатської фракції політичної партії “Слуга народу”. Рік народження – 1973.

До депутатства мав статус підприємця. Сфера бізнес-інтересів – оптова торгівля м’ясом і м’ясними продуктами. Заснував і керував ТОВ “Агростар експорт”, ТОВ “Сервіс М’ясо”, ТОВ “ПМК-2015».

У стінах Верховної Ради Степан Чернявський ініціював десятки законопроектів, спрямованих на поліпшення роботи аграрного ринку та м’ясного бізнесу зокрема. Наприклад, законопроект № 3318 “Про введення нових правил на ринку ветеринарних ліків”, №3295 “Про внесення змін до Закону України” Про державну підтримку сільського господарства України “.

У 2020 році Чернявський ініціював найважливіший для галузі законопроект №3672 про стабілізацію кормового ринку.

Турбота про аграрний сектор відображена і в законопроекті №2548 про вдосконалення державного регулювання у сфері поводження з пестицидами та агрохімікатами. Основні цілі документа: усунення надмірного регулювання ринку; спрощення доступу вітчизняних сільгоспвиробників до більш сучасних і високоефективних пестицидів; приведення законодавства України у відповідність із законодавчими актами ЄС, зокрема з Регламентом №1107 / 2009, щодо розміщення на ринку засобів захисту рослин; посилення боротьби з фальсифікованими пестицидами і агрохімікатами.

Серед не менш значущих для бізнесу законопроектів співавторства Степана Чернявського експерти відзначають наступні документи: №2681 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань діяльності професійних спілок”; №2805 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування та обороту аграрних розписок”; №3131 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції”.

Радуцький Михайло Борисович

Голова Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги і медичного страхування. Член депутатської фракції політичної партії “Слуга народу”. Рік народження – 1968.

Виходець з медичного бізнесу. Засновник медичної клініки “Борис”. На початку 2019 року продав бізнес мережі “Добробут”.

У числі законодавчих успіхів Михайла Радуцького в першу чергу виділяють співавторство в законопроекті №5495 “Про особливості надання електронних публічних послуг”, який вводить в Україні систему Рaperless.

Друге значуще досягнення депутата – співавторство в роботі над законопроектом №2195 про продаж земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) через електронні аукціони. Закон вважається другим ключовим в рамках земельної реформи. Документ прийнято 18 травня 2021 року.

Вагомий внесок Михайло Радуцький вніс і в розвиток ринку медичних препаратів. Відповідно до прийнятого в лютому 2020 року Законом №644-IX про ліквідацію штучних бюрократичних бар’єрів і корупційних чинників у сфері охорони здоров’я, українським компаніям-виробникам дозволено подавати заявки на державну реєстрацію генеричних медпрепаратів до завершення терміну дії патенту оригінальних ліків. Дане законодавче нововведення, на переконання автора, дозволить істотно скоротити час між реєстрацією і запуском в продаж нових препаратів, істотно розширити номенклатуру лікарських засобів, знизити роздрібні ціни, максимально підвищивши доступність ліків широким верствам українських громадян.

Не менш важливим для галузі охорони здоров’я внеском Михайла Радуцького стало співавторство в розробці і прийнятті закону №418-IX про питання трансплантації анатомічних матеріалів людини. Документ максимально спрощує регуляторні алгоритми трансплантації, при цьому створює модель суворого державного контролю шляхом створення Єдиної інформаційної системи трансплантації і Державної інформаційної системи трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин.

Сольський Микола Тарасович

Голова Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики. Член депутатської фракції політичної партії “Слуга народу”. Рік народження – 1979. У минулому Микола Сольський – юрист, партнер і генеральний директор в ТОВ “Юридична фірма” Сольський, Процик та Партнери “. Співзасновник агрохолдингу” Український Аграрний Холдинг “.

Більшість законодавчих ініціатив депутата спрямовані на підтримку агросектору. Ініціатор законопроекту №3205-2 “Про Фонд часткового гарантування кредитів в сільському господарстві”, прийнятого 18 лютого 2021 року. Очікується, що реалізація документа полегшить доступ малих і середніх сільгоспвиробників до дешевих кредитних ресурсів.

Не менш важливий законопроект Миколи Сольского, який фактично розблокував ринок кормів, – №3672 “Про внесення змін до розділу X” Прикінцеві та перехідні положення “Закону України” Про безпеку та гігієну кормів “з метою стабілізації ринку кормів”. Ухвалення закону в грудні 2020 року вирішило проблему, що склалася на внутрішньому ринку через зупинку імпорту та виробництва кормів за оновленими, вдосконаленим рецептурами і реалізації тільки тих кормів, які зареєстровані до 2020 року.

У свою чергу каталізатором активного розвитку фермерства повинен стати ініційований народним депутатом проект Закону України №4046 про стимулювання діяльності фермерських господарств.

Микола Сольський виступив співавтором закону №552-IX про обіг земель сільськогосподарського призначення. Документ зняв заборону з 1 листопада 2020 року на відчуження сільгоспземель всіх форм власності; чітко визначив потенційних покупців прав власності: громадяни України, територіальні громади, держава, юридичні особи України, іноземні громадяни та особи без громадянства в разі отримання землі в спадок.

У співавторстві з Миколою Сольським також побачили світ закони №1423-IX про вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин; №711-IX про планування використання земель.

Сова Олександр Георгійович

Член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики. Член депутатської фракції політичної партії “Слуга народу”. Рік народження -1972.

До приходу у Верховну Раду Олександр Сова був співзасновником і директором ТОВ “Сова-Консалтинг”. Підприємство спеціалізується на діяльності агентств з працевлаштування та оптової торгівлі. Також Олександр Сова займався продажем і дистрибуцією ювелірних прикрас, володів ювелірним брендом SOVА.

Один з авторів Закону України №3228 “Про митний тариф України”, який набрав чинність 1 липня 2020 року. Документ регламентує усунення розбіжностей між версіями систем української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності України та країн – торговельних партнерів; прискорення і спрощення процедури митного оформлення товарів під час здійснення зовнішньоторговельних операцій.

Не менш важливе для економіки України співавторство було в Олександра Сови під час підготовки законопроекту №5141 “Про внесення змін до Закону України” Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів “щодо гарантій прав українських і іноземних інвесторів “.

Одна з останніх законодавчих ініціатив депутата – законопроект №5425 “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з постачання окремих видів продукції тваринництва”. Документ знову відновлює для всіх аграріїв (великих агрохолдингів і дрібних господарств) єдину ставку ПДВ в розмірі 20% на окремі види продукції. Закон прийнятий 1 липня 2021 року. Раніше представникам агрохолдингів вдалося пролобіювати закон про зниження для великих сільгоспкомпаній ставки ПДВ до 14%.

Джерело