На Рівненщині добувають мед прямо з дерев

Поділитись

На Рівненщині добувають мед прямо з дерев

Для Василя Дробуша із села Глинне Березівської територіальної громади Сарненського району Рівненщини бортництво — це сімейна традиція, яку перейняв від дідуся.

Василь займається цією справою упродовж трьох десятиліть, з 15 років. Має понад 20 бортів (спеціальних дупел у дереві, де живуть бджоли), з яких добувають мед. Крім того, Василь активно видобуває мед із сот. Чоловік не вважає мед із бортів кращим чи якіснішим. На запитання, чи є відмінність у смаках, жартує: «Весь мед солодкий». Проте при виборі треба зважати, що в сучасній технології використовується штучна вощина, яка містить парафін — він може потрапити у мед.

Робота починається ще навесні — з так званого заманювання бджіл. У борти кладуть трави, мед чи цукор, щоб бджоли краще прилітали. Він розповів, що туди бджоли більш охоче заселяються, ніж у соти.

Є два види бортництва: розведення рою у зрізаній колоді або безпосередньо у живому дереві. Бортник демонстрував перший варіант. За його словами, мед звідти видобувається раз на рік — 21 вересня, на Пречисту. Вгадати завчасно, буде врожай чи ні — не можна.

“Ніхто не може визначити. Багато залежить від погоди. Крім того, бджоли, як і люди — один чоловік працює, інший не хоче. Одні несуть мед, а інші можуть прилетіти красти у вулик”, — каже бортник.

З’ясувалося, сьогодні для видобування меду з бортів використовують такі самі інструменти, як і тисячу років тому.

Вулики традиційно виготовляли з колод різних дерев. Пан Василь поділився, що найкраще для справи слугує сосна та дуб. З дерева видовбують внутрішню частину колоди. Раніше їх вішали високо, аби ніякі крадії не забрали мед. Тож для того, щоб піднятися на дерево, бджоляр використовував жень (плетені зі шкіри оленя канати) завдовжки 25—30 метрів. До мотузки прикріплювали сідало (лавку), на яку сідає пасічник, та крюк, яким можна зачепитися за дерево. Мед бортник складає у спеціальну коробку — лазбень. Сьогодні до дерев почали приставляти ще й драбини. Для обкурювання бджіл використовували курель.

Джерело