На Буковині подружжя успішно розвиває міні-ферму

Поділитись

На Буковині подружжя успішно розвиває міні-ферму

Анна та Дмитро Красовські із села Панка Сторожинецької територіальної громади, що на Буковині, успішно розвивають міні-ферму. Нині у ґаздівстві 15 корів, 40 курей, 25 індиків, свині.

Починали з двох корів. До роботи приступають о п’ятій ранку, обходять худобу, а вже потім снідають.

Анна раніше працювала головним економістом у колгоспі, але встигала кутати (доглядати. — Ред.) корів та свиней, ще й возила ровером (велосипедом. — Ред.) молоко на базар.

Дмитро — агроном, тож у господарстві теж тямить. Щороку родина оновлює техніку. Фермери взяли собі свої паї, а тепер ще й орендують у людей. Розраховуються зерном.

«Маємо 11,5 гектара орендованих полів і 8,5 гектара наших із дружиною паїв. Засіваємо пшеницю, ячмінь, овес. Корови в нас і пасуться, і ночують на полі. Там їх і доїмо. Забираємо їх в стайню вже коли приходять морози. Так вони і молока більше дають, і воно значно кращої якості. Доїльні апарати не використовуємо. Для корови так краще, і ми так звикли. Від однієї дорослої корови маємо 20—25 літрів молока за добу, від молодих — 15—18. Кількість молока залежить від того, як годуєш корову. Якщо є паша, то і молоко є. За одну дойку виходить від ста до двісті літрів молока», — розповідає Дмитро.

Немає ні вихідних, ні свят. Добре, що діти дуже полюбили корів. Подружжя має двох дочок та чотирьох внучок. Розповідають, що діти їм змалечку допомагали по господарству.

«У нас зранку вже звичка є: корови подоїли — і випиваємо парного молока з медом. Випили його — і вже є сили до роботи. Діти у нас дуже працьовиті. Пам’ятаю, садимо картоплю на полі, на обід йдемо обходити корів, а дівчатка, тоді ще маленькі, лишаються — і влаштовують змагання, хто скоріше набере мішок. Вертаємося, а вони б’ються за ту картоплю. Яна, старшенька дочка, теж любила корови доїти. Зараз вже помагають нам внуки», — каже Дмитро.

Молоко продають на великих ринках Чернівців і на малому місцевому базарі. Старшим людям — кому важко йти на ринок — підвозять продукцію додому.

«В нас є жінка, яка на інвалідному візку, і має трьох дітей. Їй ми завжди завозимо продукцію. Люди дуже вдячні, і ми раді допомогти. До того ж у нас ціни нижчі за ринкові. Якщо літр сметани на базарі коштує 120 гривень, то в нас 100, літр молока 20 гривень, а ми віддаємо за 15—17 гривень. Не женемося за тим, щоб збагатитися. Вистачає того, що заробляємо. Пропонуємо якісну і недорогу продукцію. Продавати вигідніше самим. Бо якщо здавати на переробку тим, хто збирає молоко по селу, то корову взагалі невигідно тримати — вони за літр дають лише сім гривень. Навіть вода в магазині й то дорожче коштує», — розповідає пані Анна.

Зі свого молока подружжя виробляє смачні сметану, сир і будз, які теж мають багато пошанувальників.

Керівництво Сторожинецької територіальної громади, де працює 21 сімейна ферма, переконане, за такими господарствами — майбутнє сіл.

Джерело